Переломи у собак, котів та інших тварин

, , , , , , , , ,

Переломи у собак, котів та інших тварин – це пошкодження кістки з порушенням її цілості, що виникає під дією травмуючої сили, що перевищує міцність кісткової тканини. Перелом може супроводжуватись пошкодженням м’якої тканини.

Найчастіші причини виникнення переломів у собак та котів – автотравми, падіння з висоти, вогнепальні поранення, побиття. Фактори, які сприяють утворенню переломів – порушення вітамінно-мінерального обміну та різноманітні патологічні стани – остеосаркома, остеодистрофія та ін.

Класифікація переломів у собак, котів та інших тварин

 

Типи переломів у домашніх тварин класифікують за декількома критеріями, що пов’язано з відсутністю єдиних причин виникнення та локалізації переломів.

У сучасних класифікаціях виділяють типи переломів залежно від таких ознак:

за типом виникнення перелому:

  • уроджені – виникають в утробний період життя внаслідок травм матері або внаслідок сильних скорочень матки. Схильні до подібних переломів плоди із внутрішньоутробними патологічними змінами кісткової системи – рахіт, аномалії розвитку плода.
  • травматичні – спричинені зовнішнім впливом.
  • патологічні – що виникають при мінімальному зовнішньому впливі внаслідок руйнування кістки якимось патологічним процесом (наприклад, пухлинним чи іншим).

за ступенем ураженності:

  • повні переломи. Вони бувають без усунення (наприклад, під окістям на кшталт «зелена гілка») і зі зміщенням уламків.
  • неповні переломи. До них відносяться тріщини та надломи.

за формою та напрямком перелому:

  • поперечні – лінія перелому умовно перпендикулярна до осі трубчастої кістки.
  • поздовжні – лінія перелому умовно паралельна осі трубчастої кістки.
  • косі – лінія перелому проходить під гострим кутом до осі трубчастої кістки.
  • гвинтоподібні – відбувається обертання кісткових уламків, кісткові уламки «перевернуті» щодо свого нормального становища.
  • оскольчаті – немає єдиної лінії перелому, кістка у місці ушкодження роздроблена на окремі уламки.
  • клиноподібні – як правило, виникають при переломах хребта, коли одна кістка вдавлюється в іншу, утворюючи клиноподібну деформацію.
  • вбиті – кісткові уламки зміщуються проксимальніше по осі трубчастої кістки або розташовуються поза основною площиною губчастої кістки.
  • компресійні – кісткові уламки дрібні, чіткої, єдиної лінії перелому немає.

за цілісністю шкірних покривів:

  • закриті – не супроводжуються пораненнями тканин і не сполучаються з зовнішнім середовищем. Бувають поодинокі та множинні.
  • відкриті – (вогнепальні та невогнепальні) переломи кісток, що супроводжуються пораненнями м’яких тканин і сполучаються із зовнішнім середовищем. Бувають поєднані (перелом поєднується з травмою внутрішніх органів, черепа) та комбіновані (якщо ураження в одній анатомічній ділянці або в різних анатомічних областях).

за наявності ускладнень:

  • неускладнені.
  • ускладнені травматичним шоком, ушкодженням внутрішніх органів, кровотечею, жировою емболією, рановою інфекцією, остеомієлітом, сепсисом.

Клінічні ознаки переломів у собак, котів та інших тварин

У разі відкритих переломів все просто – рідко хтось сплутає його з якоюсь іншою проблемою. У випадку із закритими переломами кісток – складніше. Вони характеризуються болем, травматичним набряком, порушенням функції, дефігурацією пошкодженого сегмента, рухливістю кістки поза суглобом, кістковою крепітацією (звук, що виникає внаслідок тертя кісткових уламків одне одного – лише «свіжі» переломи).

У перші кілька днів після перелому у тварин може проявлятися слабка лихоманка, пригнічений стан, зниження апетиту. В області перелому може з’явитися припухлість, гаряча на дотик.

Діагностика переломів кісток у собак, котів та інших тварин

Діагноз ставиться на підставі клінічних ознак та підтверджується за допомогою рентгендослідження. Ренгендослідження є обов’язковим етапом, оскільки дозволяє виявити точну локалізацію та тип перелому.

Лікування переломів у собак, котів та інших тварин

Вибираючи спосіб лікування перелому у тварини, лікар повинен враховувати абсолютно всі фактори – вид перелому, наявність ускладнень, наявність супутніх захворювань та багато іншого.

Консервативне лікування переломів, яке часто зустрічається в гуманній медицині, досить рідко застосовується у ветеринарній медицині. Це пов’язано з тим, що неможливо обмежити рухливість тварини і, відповідно, забезпечити повну фіксацію уламків під гіпсовою пов’язкою, що, у свою чергу, призводить до дуже плачевних результатів.

Утворення хибних суглобів при накладенні гіпсової пов’язки, що не забезпечує стабільності кісткових уламків

Хірургічна методика лікування завжди залишається на розсуд хірурга – це можуть бути різні типи внутрішнього або зовнішнього остеосинтезу.

 

Для повного загоєння перелому у тварини необхідно дотриматися наступних обов’язкових умов: повне зіставлення уламків, висока жорсткість їх фіксації, збереження функції та кровопостачання пошкодженої кістки та кінцівки, післяопераційний захист м’яких тканин.

Позитивний прогноз залежить від низки факторів, серед яких не останнє місце займає досвід та кваліфікація хірурга – серед моїх пацієнтів досить багато тварин, яким довелося переробляти операції через не дуже вмілі дії колег. Один із клінічних випадків: складне вилучення саморобного імпланту, проведеного через скакальний суглоб: