Розсікаючий остеохондрит у собак (РОХ у собак)

Серед численного розмаїття причин, що викликають РОХ у тварин, виділяються дві теорії як найбільш поширені:

• занадто швидке зростання хрящової тканини з руйнуванням того глибокого шару, який “призначений” для окостеніння, призводить до надмірного потовщення хряща, що в результаті покривається тріщинками. Під час зростання тварини, а також через активність, тріщини збільшуються, фрагмент суглобової поверхні відокремлюється від кістки та вільно розташовується (і рухається) у суглобі, що призводить до запалення.
• у разі швидкого зростання тварини, хрящ (або його ділянка) може “відзначитись” поганим кровопостачанням. Відповідно, залишившись без належного кровопостачання, ділянка хряща відмирає та відшаровується. Далі, як і в першому випадку, ділянка хряща, що відшаровується, залишається в порожнині суглоба, що і викликає запальний процес.

Найчастіше до захворювання схильні до молодих собак великих і гігантських порід – бернський зенненхунд, німецький дог, ротвейлер, лабрадор, кане-корсо та ін.

Найчастіше захворювання проявляється у віці до року. Власники відзначають кульгавість після активних ігор чи фізичних навантажень. Іноді йдеться про постійну кульгавість на одну або обидві лапи. У порівнянні з однопомітниками, собака, який страждає від РОХ, може бути менш активним.

Найважливішим аспектом при огляді є збір анамнезу, тому постарайтеся якомога детальніше відповідати на запитання лікаря – як часто собака кульгає, коли це почалося, чи є подібні проблеми у однопомітників, батьків?

Другий етап – ортопедичний огляд, який у правильному його варіанті, починається при першому ж погляді лікаря на собаку: особливості ходи та поведінки можуть багато сказати досвідченому фахівцю. Під час огляду лікар повинен звернути увагу на обидва суглоби – уражений суглоб часто може бути збільшеним в обсязі, якщо захворювання не на початковій стадії, при огляді часом виявляється атрофія м’язів ураженої кінцівки.

Діагностика РОХ у собак полягає у проведенні рентгенологічних досліджень (у кількох проекціях), але рентген не є основним методом, тому що не завжди дає чітку відповідь про стан хряща. Щоб отримати повну картину, проводиться артрографія (введення в суглоб контрастної речовини), або навіть КТ і МРТ суглобів, які дозволяють візуалізувати не тільки всі компоненти суглоба, але виявити суглобові патології.

У деяких випадках я рекомендую артроскопію. За допомогою цього можна точно поставити діагноз, дати оцінку стану суглоба і навіть провести хірургічне лікування патології.

Лікування РОХ у собак залежить від стадії процесу та наявності додаткових патологій суглоба. Консервативна терапія, на якій часто наполягають власники, забезпечує лише короткостроковий ефект на початкових стадіях захворювання та може призвести до тяжких наслідків – атрофії м’язів, розвитку остеоартриту.

В основному, за умови підтвердженого діагнозу, я пропоную більш радикальне лікування – хірургічне. Втручання полягає у видаленні відшарованого хрящового фрагмента з подальшою санацією (очищенням) країв та дна виразки від залишків патологічних тканин.

Існує два методи хірургічного втручання при РОХ – артроскопія і артротомія. Артроскопія є малоінвазивним методом, при артротомії, відповідно, порожнина суглоба розкривається.

Володіючи обома методиками досконало, я, тим не менш, віддаю перевагу відкритому методу, при якому можна провести ретельну санацію суглобової порожнини і видалити всі патологічні тканини, які при неналежному усуненні можуть призвести до нового запального процесу.

Деякі колеги наполягають на малоінвазивній методиці, мотивуючи це тим, що терміни відновлення пацієнта значно менші, але хочу зауважити, що при правильно проведеній артротомії терміни відновлення собаки є практично такими ж, як і при артроскопії.

Про прогнози. Якщо операцію проведено вчасно, результат втручання позитивний.

У деяких випадках потрібна додаткова стабілізація суглоба імплантом, оскільки страждають і зв’язки суглоба. Таких операцій у госпіталі проведено чимало, і завжди з добрим чи відмінним результатом!