Пухлини трахеї у собак та котів

Пухлини трахеї можуть бути первинними та вторинними.

• Первинні пухлини (доброякісні та злоякісні) виходять із стінки трахеї, розвиваються частіше поблизу головних бронхів на перетинчастій частині. До доброякісних пухлин трахеї у тварин відносять папілому, фіброму, аденому.
• Вторинні являють собою вростання в трахею злоякісних пухлин сусідніх органів: гортані, щитовидної залози, легені та бронхів, стравоходу, лімфатичних вузлів, середостіння.

Найбільш поширеними гістологічними формами є аденокістозний рак (циліндрома), саркома та плоскоклітинний рак.

• Циліндроми розвиваються з епітелію слизових залоз трахеї, характеризуються інфільтруючим зростанням, рецидивують після видалення та метастазують. Однак ці пухлини розвиваються повільно.
• Плоскоклітинний рак виходить частіше з бічної та задньої стінок трахеї та складає половину всіх пухлин даної локалізації.
• Саркома трахеї зазвичай локалізується в області біфуркації і буває веретеноклітинною та круглоклітинною. Виразка, розпад та метастазування спостерігаються тільки в пізніх стадіях. У трахеї саркоматозному перетворенню нерідко піддаються доброякісні пухлини.

Також типовим є ураження регіонарних лімфатичних вузлів.

Віддалені метастази можуть бути виявлені в щитовидній залозі, плеврі, легенях, печінці, нирках, надниркових залозах, очеревині, підшлунковій залозі, хребті, ребрах, шкірі і навіть у серці.

Локалізується рак у верхньому чи нижньому та, значно рідше, у середньому відділі трахеї.

Пухлина може виходити з будь-якої стінки трахеї. Може бути плоскою, з широкою основою або значно виступати в просвіт трахеї і звужувати його. Інфільтрат буває бугристим, що нагадує грануляції, що кровоточать. Стінки трахеї при злоякісній пухлині стають ригідними.

На самому початку захворювання безсимптомне, далі з’являється симптоматика, пов’язана з обструкцією верхніх дихальних шляхів, спричиненою пухлиною трахеї.

На початкових стадіях задишка буває помітна тільки при фізичних напругах, потім стає більш вираженою і, нарешті, хворий може перебувати лише у певному вимушеному положенні (сидячому).

Одним із симптомів пухлини трахеї у собак та кішок є кашель. Спочатку кашель сухий, надалі він супроводжується відхаркуванням мокротиння, яка при розпаді пухлини буває гнильною. Кровохаркання спостерігається зазвичай у вигляді прожилок крові в харкотинні.

При звуженні просвіту трахеї на 2/3 спостерігаємо утруднене, іноді стридорозное дихання.

Загальна слабкість, погіршення апетиту, зниження маси тіла “супроводжують” ці більш специфічні симптоми, що говорять про наявність пухлини в трахеї.

Діагностують пухлини трахеї виходячи з анамнезу, фізикального обстеження, рентгенологічного дослідження. Для визначення характеру пухлини проводиться трахеобронхоскопія, яка дає змогу візуально визначити розміри, взяти матеріал для цитологічного та гістологічного досліджень. Може знадобиться і КТ, воно проводиться для виявлення локальних чи віддалених метастазів.

Стенозуюча деформація трахеї пухлинної етіології

Лікування новоутворень трахеї у тварин не може бути консервативним, пухлина, не важливо, злоякісна або доброякісна, потребує видалення, оскільки призводить до обструкції дихальних шляхів.

Способи та можливості хірургічного лікування хворих з пухлиною трахеї відрізняються різноманітністю та суворою індивідуалізацією. Тут багато що визначається локалізацією та тривалістю патологічного процесу, доброякісною або злоякісною природою пухлини, її анатомічними взаєминами як у межах власне трахеї, так і з розташованими поряд з нею органами середостіння.

Підготовка хворих з пухлиною трахеї до оперативного лікування багато в чому залежить від їхнього загального стану, ступеня виразності дихальних та інших розладів. При цьому в усіх випадках враховують те, що показання до видалення пухлини є абсолютними.

У випадках доброякісних пухлин хірургічне втручання запобігає загрозі асфіксії, небезпеці їхнього злоякісного переродження. Крім того, проведене в ранній стадії захворювання оперативне втручання завдає мінімальної шкоди стінці трахеї, та дає достатню гарантію виникнення рецидиву пухлини.