Ендоскопічне стентування трахеї у собак

Ендоскопічне стентування трахеї у собак – внутрішньопросвітня методика лікування колапсу трахеї.

Коротко про колапс трахеї у собак (детально про патологію можна прочитати тут):

Колапс трахеї у собак – вроджена чи набута патологія, яка характеризується сплощенням трахеальних кілець (кільця втрачають свою жорсткість і спадаються) та звуженням просвіту трахеї.

Це захворювання, характерне для собак дрібних декоративних порід і, незважаючи на те, що дана патологія зустрічається досить часто, причини її виникнення до кінця не з’ясовані.

Симптоми колапсу трахеї у собак різноманітні, проте, найчастіше захворювання проявляється сухим кашлем, частим та гучним диханням, задишкою.

Діагностика колапсу трахеї у тварин полягає у проведенні рентгенографічного дослідження та, за необхідності, трахеобронхоскопії.

Лікування колапсу трахеї у собак може бути терапевтичним (на початкових стадіях) та оперативним. У свою чергу оперативне втручання може бути проведено двома способами: внутрішньопросвітно і позапросвітно.

Ендоскопічне стентування трахеї у собак – атравматичне хірургічне втручання, яке проводиться під контролем ендоскопу. Через ротову порожнину в трахею вводиться зонд стенту, що саморозширюється, який розміщується у місці спаданні трахеї. Після повного розкриття, стент поступово пристосовується до розміру порожнини трахеї, «підтримуючи» її зсередини і не даючи спадатися.

Рентгензнімок після установки стенту

Эндоскопическое стентирование трахеи у собак

Сам стент виготовлений з нітіолу (сплав нікелю і титану), тому є гнучким, пружним і має фізичні властивості, подібні до трахеального хряща.

Процедура не потребує тривалого реабілітаційного періоду та займає від п’яти до десяти хвилин. Незважаючи на легкість оперативного втручання, воно вимагає високої кваліфікації лікаря як на етапі підготовки, так і на етапі виконання стентування.

Існує ряд ускладнень, які можуть виникнути внаслідок ендоскопічного стентування трахеї: випадання стенду (пов’язане з неправильним вибором розміру стенту), перегин стенту у просвіті трахеї, ларинготрахеїт, гнійно-неротичний трахеїт. Ускладнення можуть бути пов’язані з різноманітними факторами, серед яких не останнє місце займає індивідуальна реакція організму на присутність чужорідного тіла у трахеї. Правильне виконання процедури, ретельне дотримання рекомендацій лікаря у післяопераційний період суттєво знижують ризики виникнення ускладнень.