Дисплазія ліктьового суглоба у собак
Дисплазія ліктьового суглоба у собак є спадковим захворюванням, для якого характерне порушення росту кісток передпліччя та порушення процесів осифікації. Ці порушення й призводять до деструктивних змін у суглобі.
Дисплазія ліктьового суглоба – патологія великих порід собак, характерна для лабрадорів, АЛЕ, кане-корсо, ротвейлерів та ін. Перші прояви захворювання починаються, як правило, у віці від чотирьох місяців, хоча зустрічається і більш пізній розвиток дисплазії. Патологічний процес може вражати одну чи обидві кінцівки.
Причини дисплазії ліктьового суглоба у собак
Дисплазія ліктьового суглоба, як і артрит, поняття “збірне”, воно включає кілька видів остеохондропатій:
- Ізольований гачкоподібний відросток характерний, в основному, для німецьких вівчарок та бассет-хаундів. Страждають собаки старше півроку. Патологія характеризується інконгруентністю, диспропорцією зростання променевої та ліктьової кісток.
- Фрагментований вінцевий відросток (близько 50% дисплазії ліктя) характеризується диспропорційним зростанням променевої/ліктьової кісток, інконгруентністю суглобових поверхонь, нерівномірним розподілом навантажень.
- Розсікаючий остеохондрит (до 25% випадків дисплазії), характеризується пошкодженням медіального виростка плеча, неконгруентністю суглобових поверхонь, порушенням кровопостачання, відшаруванням хряща.
- Порушення конгруентності ліктьового суглоба
Можуть зустрічатися комбіновані патології у вигляді остеохондриту, що розшаровується, медіального виростка плечової кістки та фрагментації медіального вінцевого відростка або фрагментації гачкоподібного відростка. В основі розвитку дисплазії – швидке зростання, харчування та генетика, які призводять до стимуляції та розвитку остеохондропатії.
Важливими є і фактори, що посилюють патологію. До них відноситься зайва вага тварини, незбалансоване харчування та надмірна кількість кальцію в організмі (не захоплюйтесь добавками з кальцієм!)
Симптоми дисплазії ліктьового суглоба у собак
Ключовою клінічною ознакою дисплазії ліктьового суглоба у собак є кульгавість. Кульгавість проявляється найчастіше у віці до півроку, найбільш виражена – після фізичних навантажень або тривалого відпочинку. Згодом кульгавість у собак переростає у важчу форму, стає постійною. Далі відбувається порушення функції опороспроможності, з’являється припухлість, крепітація у лікті. Через тривалий запальний процес відбуваються дегенеративні зміни суглоба, утворюються нарости, відбувається витончення хрящової тканини, деформування суглобових поверхонь аж до руйнування суглоба.
Діагностика дисплазії ліктьового суглоба у собак
Основним методом діагностики дисплазії ліктьового суглоба у собак є рентгенологія. Для підтвердження змін у суглобах проводиться серія знімків у різних проекціях. У поодиноких випадках потрібне проведення КТ або ендоскопічного обстеження суглоба – артроскопії. Як правило, це ранні стадії захворювання, коли рентгенологічно зміни ще не видно. Але це швидше виняток із правил, оскільки при високому рівні рентгенологічного обладнання та відповідної кваліфікації лікаря, рентгенодіагностики достатньо для підтвердження діагнозу.
- Ліктьовий суглоб у нормі
- Дисплазія ліктьового суглоба собаки
- Дисплазія ліктьових суглобів, фрагментація гачкоподібних відростків, артроз-артрит.
- Ізольований гачкоподібний відросток
- Ізольований гачкоподібний відросток із вторинним дегенеративним ураженням ліктьового суглоба
- РОХ медіального виростка плечової кістки
- Фрагментований вінцевий відросток
- Фрагментований гачкоподібний ліктьовий відросток, ф-ний вінцевий відросток
- Фрагментований медіальний вінцевий відросток із вторинною поразкою суглоба
- Фрагментований медіальний вінцевий відросток
Лікування дисплазії ліктьового суглоба у собак
Найбільш ефективним методом лікування дисплазії ліктьового суглоба у собак, на мою думку, є оперативний. Консервативні методики, які полягають у введенні препаратів у суглоб, малоефективні у кращому випадку, оскільки не усувають основну причину патологічного процесу, який і надалі прогресуватиме.
Серед різноманітних методик корекції дисплазії ліктьового суглоба у собак я віддаю перевагу остеотомії ліктьової кістки, яка виконується в різних варіантах (залежно від першопричини дисплазії). Під час оперативного втручання видаляються вільні фрагменти порожнини суглоба з подальшим проведенням хондростимуляції патологічної зони зі створенням оптимальних умов функції суглоба.
Відкриті оперативні втручання на суглобі – завжди серйозна травма, яка потребує досить тривалої реабілітації, проте за умови високої кваліфікації хірурга травматизація зводиться до мінімуму.
Оперативне видалення фрагментованих гачкоподібних відростків
- До операції
- Після операції