Кульгавість у собак і котів

Причин кульгавості у домашніх тварин безліч, серед них зустрічаються як явні – собака отримав травму, – так і приховані, ті, які потрібно ще пошукати:

Отже, причинами кульгавості можуть бути:

• Травми;
• Ушкодження кісткових тканин та суглобів;
• Ушкодження м’яких тканин;
• Вроджена патологія (дисплазія);
• Кістково-дистрофічні зміни (артрози, суглобовий остеохондроз та ін.);
• Неопластичні захворювання;
• Обмінні та ендокринні порушення;
• Інфекційні (бактеріальні, вірусні, паразитарні та ін.);
• Неврологічні (ЦНС та периферична НС);
• Судинні захворювання.

Кульгавість у собак і кішок поділяється на типи:

• Кульгавість кінцівки, на яку тварина спирається, що проявляється переважно в момент спирання лапи на грунт. Викликається такий тип кульгавості переломами кісток, розривом сухожиль, вивихом суглобів, ураженням периферичних нервів.
• Кульгавість підвішеної кінцівки характеризується так званим “укороченим кроком”, коли тварина не доносить кінцівку вперед на достатню відстань, а ставить її біля здорової. Такий тип кульгавості зустрічається при ураженні м’язів, що беруть участь у виносі кінцівки вперед.
• Кульгавість змішана – той випадок, коли функція кінцівки порушена і в момент винесення її вперед, і в момент опори на грунт. Причинами є одночасне ураження і опорного та локомоторного апарату, захворювання суглобів, ураження кісток та м’яких тканин.
• Кульгавість що перемежується. Вона з’являється після фізичного спокою, а в процесі руху – зникає. Також вона виникає після фізичних навантажень, зникає після відпочинку. Причиною цього кульгавості найчастіше є тромбоз великих судин кінцівок, ураження суглобів (артроз, дисплазія), наявність суглобових «мишей».

Різні варіанти кульгавості у собак

Методи обстеження пацієнтів з ушкодженнями та захворюваннями опорно-рухового апарату різноманітні. Для встановлення правильного діагнозу я використовую простий алгоритм, який ще жодного разу не підводив: від простого до складного, від неінвазивних до інвазивних. При необхідності можна використовувати аналгезію, седацію або глибокий наркоз – іноді, щоб отримати повноцінну інформацію, тварину необхідно знеболити та розслабити.

Одним із обов’язкових кроків при виявленні патології кістково-м’язової системи є рентген. Величезне значення має ряд факторів, серед яких якість апаратури. Самі подумайте, що можна побачити, скажімо, на цьому знімку:

Правильно – нічого. Точніше, нічого корисного. Неможливо інтерпретувати отримане зображення, неможливо встановити діагноз.

Для того, щоб побачити коректну картину, рентгенологічні дослідження проводяться в кількох проекціях та з правильним укладанням тварини.

Порівняйте ці чотири знімки: перші два – знімки з іншої клініки, на яких лікарі не виявили жодної причини кульгавості. Наступні три – з нашого госпіталю, на яких видно застарілий, перелом гомілки, що неправильно зрісся.

Як бачите, різниця є. Тому в нашому госпіталі використовується цифровий рентгенологічний апарат, який дозволяє отримати знімки високої якості і в парі зі мною працюють лікарі рентгенологи високої кваліфікації, досвід і знання яких дозволяють правильно інтерпретувати отримані результати діагностики.

До додаткових методів діагностики патологій опорно-рухового апарату належать:

• Комп’ютерна томографія (КТ)
• Пункція суглобів з діагностичною та лікувальною метою
• Біопсія кісткової та м’яких тканин
• Артроскопія

Ці дослідження дозволяють поставити остаточний діагноз та прийняти правильне рішення щодо подальшої тактики лікування.