Артрит у собак

Серед причин, що викликають артрит у собак, розрізняють інфекції (бактеріальні, вірусні, бруцельоз), автоімунні захворювання, обмінні порушення (наприклад, при подагрі), травми та ін.

• Інфекційний артрит може розвинутися через наявність локальної інфекції або на тлі захворювання всього організму. Протікає у гострій та хронічній формах. Гострий інфекційний артрит є гнійно-запальним захворюванням суглоба.
• Травматичний артрит у тварин виникає після травми суглоба або внаслідок множинних мікротравм протягом тривалого часу. В принципі, до травматичного артриту може призвести будь-яке механічне пошкодження кінцівки, а посилити збільшення навантаження на суглоби. Одне з ускладнень травматичного артриту – гнійний артрит.
• Дистрофічний (або метаболічний) артрит виникає, як наслідок неправильного обміну речовин, порушення кровообігу, переохолодження, нестачі вітамінів та мікроелементів.
• Імунноопосередкований артрит виникає внаслідок автоімунних порушень в організмі, що призводять до розвитку синовіїту. Деформація суглобів при автоімунних артритах обумовлена утворенням та розростанням у синовіальній оболонці грануляційної тканини.

Факторами, які сприяють розвитку артриту у собак є вік, породна схильність (від артритів часто страждають лабрадори, ретрівери, вівчарки та ротвейлери), надмірна вага.

Симптоми артриту у собак можна умовно поділити на специфічні та неспецифічні.

До неспецифічних відносяться загальне зниження активності у собаки – собака вже не так швидко і радісно бігає, не схоплюється побачивши близьких людей, акуратно обходить перешкоди, які раніше з радістю перестрибувала. Часто наслідок такої зміни активності – набір зайвої ваги, незважаючи на зниження апетиту. Нехарактерні пози під час сну та відпочинку – собака намагається берегти хвору лапи/лапи.

До специфічних симптомів артриту у собак відноситься збільшення суглоба/ів, біль при згинанні кінцівки, набряклість.

При хронічній формі захворювання симптоми наростають поступово, непомітно. При гострій формі артриту у собак – зміни відбуваються протягом кількох днів, а часом і годин.

Діагностика артриту у собак може вестись за тим чи іншим протоколом – залежно від типу захворювання. Загальним та обов’язковим є фізикальний огляд, під час якого лікар повинен провести ретельний огляд кінцівок (не тільки тієї, яка піддається захворюванню).

Наступний етап обов’язкової діагностики запалення суглобів у собак – рентгенологічне обстеження, яке може дати інформацію про обсяг патологічних змін у суглобі, але варто зауважити, що на початкових стадіях захворювання рентген-знімки можуть бути неінформативними.

У деяких випадках ми вдається до проведення артроскопії, під час проведення якої можемо побачити стан хрящів, зв’язкового апарату суглоба та прийняти правильне рішення для подальшого лікування.

Ще одним діагностичним заходом є пункція суглоба. Пункція суглоба не завжди потрібна, але використовується для діагностики деяких видів артриту – наприклад, для гострого інфекційного артриту. Рідина, отримана при пункції суглоба, досліджується для уточнення етіології захворювання та призначення адекватного лікування.

Фізикальне обстеження при запаленні суглобів у собаки

Як я вже казав, артрит у собак – це збірне захворювання, яке включає різноманітні запальні процеси в суглобах. Тому говорити про лікування артриту складно – все залежить від типу патології, але ми обов’язково розглянемо кожне з них “ближче” в інших матеріалах.

Якщо коротко – лікування може бути як консервативним, і хірургічним. Консервативні методи лікування артритів у собак включають антибіотикотерапію, пункцію суглоба, іммобілізацію кінцівки. Оперативне лікування артритів досить різноманітне – існує досить багато методик, які використовуються в тих чи інших випадках запалення суглоба у собаки: артротомія, артроскопія, резекція та ін. Тривалість лікування, ефективність та прогноз визначається конкретною клінічною ситуацією.

Гнійний артрит правого ліктьового суглоба, ускладнений міжфасціальною флегмоною плеча. ПХО, катетеризація порожнини суглоба