Синдром здавлення кінського хвоста у собак та котів

Синдром здавлення кінського хвоста у собак та котів – тяжкий неврологічний розлад, що супроводжується порушенням функцій задніх кінцівок аж до паралічу.

Ця патологія зустрічається як у собак, так і у котів різних порід, але більшою мірою характерна для собак великих порід. Як правило, це захворювання стосується літніх і старих тварин, що пов’язано з віковими порушеннями будови хребта – розвиваються так звані остеофіти (солі) в області хребців, що призводить до здавлення спинного мозку в попереково-крижовому відділі.

Причини виникнення синдрому кінського хвоста у тварин

Існує два типи синдрому кінського хвоста:

  • Перший тип захворювання проявляється в ранньому віці і пов’язаний з недорозвиненням суглобових відростків та зміщенням крижа по відношенню до L7, що призводить до надмірної нестабільності в цій області. Цей тип синдрому кінського хвоста у тварин діагностується складно у зв’язку з тим, що його симптоматика схожа на різні ортопедичні захворювання (розрив ПКС, дисплазія ТБС)
  • Другий тип цього неврологічного захворювання проявляється у віці від трьох до семи років. Причинами його виникнення є утворення міжхребцевої грижі, кісткові нашарування та генетичні порушення у розвитку хребта.

Симптоми здавлення кінського хвоста у тварин

При синдромі кінського хвоста у тварин симптоматика часто схожа на інші ортопедичні патології: втрата активності, небажання стрибати і долати перешкоди. З’являється слабкість у тазових кінцівках, хода стає заплітається. З’являється біль під час руху, тварині все складніше підвестися з місця після сну або тривалого відпочинку. Далі, за умови відсутності лікарської допомоги, відбувається втрата чутливості, парез чи параплегія задніх лап.

У деяких випадках може спостерігатися підтікання сечі та порушення функцій прямої кишки.

Всі ці симптоми є наслідком стиснення поперекових та крижових нервів, що відбувається при звуженні хребетного каналу та міжхребцевих отворів.

Діагностика синдрому кінського хвоста у тварин

Діагностика синдрому здавлення кінського хвоста у собак і кішок є комплексною і, в першу чергу, полягає у зборі анамнезу та проведенні неврологічного, а також – ортопедичного оглядів (останній потрібен для диференціювання патології з ортопедичними патологіями, такими як розрив ПКС, дисплазія ТБС).

Обов’язковими етапами діагностики синдрому кінського хвоста є проведення рентгендосліджень, МРТ чи КТ.

На рентгенологічних знімках ми побачимо структурні порушення кісток скелета, осифікацію тканини. Комп’ютерна томографія дозволяє виявити компресію попереково-крижових нервів, оцінити прохідність лікворних шляхів та поставити точний діагноз.

Лікування синдрому кінського хвоста у тварин

Основне лікування синдрому кінського хвоста – хірургічне. Консервативне лікування застосовується в окремих випадках, воно полягає в обмеженні рухливості та прийнятті комплексу протизапальних препаратів. Відповідно до мого досвіду, а також різних досліджень, консервативний метод лікування є вкрай малоефективним.

Тактика оперативного лікування синдрому кінського хвоста залежить від причин виникнення захворювання, ступеня розвитку патологічного процесу та визначається виключно хірургом. Найчастіше проводиться попереково-крижова ламінектомія, під час якої необхідно звільнити спинний мозок, розширивши хребетний канал і при цьому не пошкодити ні сам мозок, ні його оболонки та судини.

Реабілітація є дуже важливим моментом у процесі одужання вашого вихованця – плавання, масаж, електростимуляція, ці та інші методи допоможуть пацієнтові швидше “встати на лапи”.

Тривалість та зусилля, які вам доведеться докласти в цей період, багато в чому залежать від ступеня ураження тканин спинного мозку та вчасно проведеної операції.

Наш пацієнт на третій день після операції (розвантажувальна ламінектомія)