Аспіраційна пневмонія у кота
Аспіраційна пневмонія у кота, як наслідок стороннього тіла. Цікавий поворот? Розказуємо.
Отже, Кірпіч (а це цудовий рудий кіт) з’їв шнурок. Власники відвезли кота до клініки, де після проведення УЗД лікарі вирішили не видаляти стороннє тіло, а призначили вазелін та Пресорб, якими потрібно було випоювати тварину зі шприца.
Власники виконували рекомендації і шнурок почав по шматочках виходити природним шляхом. Все б добре, але за якийсь час Кірпіч почав видавати дивні звуки, тому вони помчали назад до клініки, оскільки запідозрили, що ліки могли потрапити в дихальні шляхи. Не виявивши нічого підозрілого, колеги призначили коту додатково заспокійливе та відпустили. У результаті Кірпіч став млявим, перестав їсти та пити, власники затурбувалися всерйоз.
Так Кірпіч потрапив до нас. Першочергово – на рентген, за допомогою якого поставили діагноз: правостороння аспіраційна пневмонія. Коту було потрібно зробити трахеостомію – провести лаваж бронхіального дерева і спробувати розрідити рідину, що накопичилася у легенях. Власники погодились і під час операції санували з легень близько 5 мл рідини, в якій виявили частинки вазеліну.
І кіт, і рентгендослідження підтвердили – легеням стало краще. Проте Кірпіч ще деякий час залишався на стаціонарному лікуванні – санацію проводили кілька разів на день. Стан і, пропорційно, настрій кота покращувався з кожним днем – дослідницькі інстинкти виманювали Кірпіча з боксу, а шнурок та вазелін залишилися в минулому.
Зараз Кірпіч вдома. Здоровий, щасливий і знешнурений)). До речі, абсолютно природним шляхом.
Тепер про вазеліновий метод. Це досить частий випадок, на жаль – випоювати тварин вазеліном радить багато хто. Іноді справа закінчується аспіраційною пневмонією. Чому так?
Усе просто – зовсім не всі тварини згодні добровільно поглинати неприємну субстанцію, тому власники змушені випоювати її, застосовуючи силу. А якщо йдеться про таку горду і волелюбну тварину, як кіт – то й поготів. У результаті інколи рідина потрапляє в дихальні шляхи. А звідти – у легені, де накопичується, призводячи до тяжких наслідків.
Отже, що робити? Сказати вазеліну – ні? У випадку, якщо ваша тварина абсолютно однозначно дає зрозуміти, що самі пийте цю гидоту – однозначне “ні”. Не ризикуйте. До того ж, якщо йдеться про шнурки, мотузки, нитки – такі сторонні предмети можуть запросто заплутатися в кишківнику, перетягнути, прорізати або пошкодити ніжні слизові оболонки. Подібні предмети видаляються хірургічним або ендоскопічним шляхом. І в жодному разі не можна тягнути за кінчик шнурок, який почав виходити природним шляхом – травматизація в такому разі практично неминуча.
Правильний алгоритм: якщо предмет, що проковтнула тварина, невеликого розміру та може вийти природним шляхом – спостерігайте 2-3 дні. Якщо не вийшов – на рентген, далі вас зорієнтує лікар. Якщо впродовж цих днів у тварини спостерігається блювота, вона відмовляється від їжі, стає млявою – не чекайте, везіть до лікаря одразу.
Якщо предмет небезпечний (нитка, голка, шмат кістки/пластику з гострими краями) – не чекайте. До лікаря одразу. Так само відразу до лікаря, якщо предмет великий і навряд чи може вийти самостійно.