Стороннє тіло кишківника у кота

Стороннє тіло кишківника у кота або собаки, здається, найбільш розповсюджена причина, з якої власники звертаються до ветеринарного хірурга. І проблем з діагностикою, зазвичай не буває. Але не цього разу – нерентгенконтрастне стороннє тіло та відсутність уваги до слів власниці призвели до того, що тварина потрапила до нас у вкрай важкому стані.

Тося – дуже симпатична кішечка зі складним характером. Для того, до речі, була причина. Посудіть самі: цілих 10 днів Тося відмовлялася від їжі та рвала вмістом шлунка. Тосю возили до різних клінік, проводили всілякі дослідження, але діагнозу не було.

Тосю привезли до нас, уже у стані гіповолемічного шоку – тварина була критично зневоднена. Питання постановки діагнозу стояло вкрай гостро. І поставити його вдалося буквально відразу – для цього знадобилася лише пальпація та підвищена увага до слів власниці.

Виявляється, у кожній клініці, де обстежували Тосю, власниця казала, що кішка небайдужа до підбирання та, відповідно, поїдання підібраного. З останнього – Тося закусила прогумованим пазлом, шматочок якого після люб’язно повернула. При пальпації у ділянці черевної порожнини відчувалось уплотнення. На рентгенівських знімках видно часткову непрохідність (знімок було зроблено в нашій клініці але за добу до цього в сторонній Тосі давали барій).

Тосі ургентно провели діагностичну лапаротомію таі знайшли другий шматок прогумованого пазла. Пазл у формі літери “Г” застряг у тонкому кишківнику і, саме завдяки такій формі предмета, непрохідність виникла лише часткова. Хірурги провели ентеротомію, витягли пазл. Але не ця деталь була найбільшою проблемою – “сусідня” (назвемо її так) ділянка тонкої кишки була перфорована, вміст шлунка виливався у черевну порожнину, що викликало перитоніт. Ділянку тонкого кишківника резеціювали, пацієнтка ще тиждень провела у стаціонарному відділенні госпіталя – необхідно було провести регідратацію. Їла вона, до речі, з апетитом уже наступного дня. І характер значно покращився.