Ендоскопічна кастрація собак та кішок
Кожен власник домашньої тварини рано чи пізно ставить собі питання: чи потрібно каструвати свого улюбленця? І якщо це потрібно, то яку саме маніпуляцію вибрати? Де її провести? Як доглядати тварину після операції? Ендоскопічна кастрація собак та кішок підходить усім, чи є виключення?
Відповідей на ці та інші питання щодо кастрації тварин – безліч! Порад – ще більше. На жаль, далеко не всі з них правильні: багато рекомендацій, які можна знайти в інтернеті, можуть ввести в оману будь-якого власника та призвести до ще більшої кількості питань. Спробуємо відповісти на них.
У чому різниця між кастрацією та стерилізацією
Кастрація собак і котів – оперативне втручання, що має на увазі видалення статевих залоз і у самок, і самців. У самки видаляються яєчники та матка, у самців – сіменники. В результаті кастрації знижується кількість статевих гормонів у крові, що призводить до подавлення вторинних статевих ознак, в організмі тварин не виробляються сперматозоїди чи яйцеклітини і, відповідно, вони втрачають здатність розмножуватися.
Стерилізацією собак і котів називають втручання, основною метою якого є запобігання розмноженню при анатомічному збереженні у них репродуктивних органів. У самок резеціюються роги матки, а у самців проводиться перев’язка сім’явивідних проток (вазорезекція). Статеві органи залишаються на місці і, продовжуючи функціонувати у звичайному режимі, виробляють гормони.
Кастрація та стерилізація, переваги та недоліки
Основною перевагою кастрації, крім втрати репродуктивної функції, є мінімізація виникнення захворювань органів статевої системи у подальшому житті тварини. Проведення кастрації дозволяє запобігти розвитку гормонально зумовлених патологічних процесів: у самок це можуть бути пухлини молочних залоз, запальні та пухлинні процеси яєчників та матки, у самців – розвиток захворювань передміхурової залози (кістозна гіперплазія передміхурової залози, пухлини). Чим раніше проведено кастрацію, тим нижчий ризик виникнення описаних патологій.
У кастрованих тварин відсутнє статеве полювання, в період якого вони завдають власникам чимало неприємностей: втікають від господарів, стають агресивними, неслухняними, коти беруть участь у «березневих фестивалях». Проведення кастрації позбавляє тварин від прояву статевої активності: самки переходять у стан анетрусу (спокою), самці не звертають уваги навіть на тічних самок. Також зникають усі поведінкові реакції собак та кішок, зумовлені гормональними сплесками.
Переваги кастрації
Важливою перевагою є і відсутність андрогенної агресивності, що характерна тільки для самців, які після кастрації часто стають набагато спокійнішими і поступливішими, не прагнуть зайняти домінуючу роль у зграї або сім’ї. Однак, якщо тварина знаходиться в зграйному утриманні, перевага може виявитися недоліком – після кастрації самець стає як би «другого сорту» для решти самців, що може призвести до виникнення конфліктів та травмування тварин. У разі зграйного утримання краще проводити вазорезекцію.
Недоліки кастрації
Основним недоліком кастрації є збільшення ваги. Згідно зі статистикою, близько 60% кастрованих тварин набирають вагу. Це відбувається у зв’язку із гормональними змінами в організмі тварин. Ця проблема досить легко вирішується за допомогою правильно підібраної дієти та моціону.
У кастрованих тварин часом спостерігається зміна стану шерсі, яка може стати м’якою та шовковистою («щенячою»), а остиста, тобто жорстка шерсть, вже не росте в такій кількості, як у кастрованих. Хоча далеко не всі вважають це недоліком.
Після проведення кастрації у 0,5% сук може виявитися нетримання сечі. Це пов’язано із зміною гормонального фону, що призводить до розслаблення сфінктера сечового міхура. Захворювання проявляється у дорослому або вже похилому віці і досить легко вирішується консервативним шляхом.
Переваги й недоліки стерилізації
Щодо стерилізації, то, на думку ветеринарних лікарів, єдиним позитивним моментом цієї процедури є припинення дітородної функції. Статеві органи не видаляються і функціонують, гормони виділяються в нормальній кількості, тому всі проблеми періоду статевого полювання зберігаються: тварини можуть виявляти агресію по відношенню до власників та інших тварин, збігати з дому в пошуках партнера для в’язки, у самок продовжуються тічки.
Крім того, стерилізація може спричинити підвищення ризику захворювань органів статевої сфери, адже гормональна та анатомічна готовність до розмноження ніколи не може бути реалізована. Самки можуть бути піддані запальним та онкологічним захворюванням молочних залоз, матки, яєчників та ін. Самці – захворюванням простати.
Таким чином, кастрація є кращою процедурою, ніж стерилізація: кастровані тварини мають більш високий рівень життя, позбавляються поведінкових проблем і серйозних ускладнень, пов’язаних із запальними та онкологічними захворюваннями органів статевої системи.
Коли каструвати тварин?
Оптимальний час проведення кастрації у сук – з 6 до 9 місяців, зазвичай до першої тічки. Якщо операцію проведено своєчасно, ризик виникнення пухлинних процесів молочних залоз дорівнює 0,05%. Якщо ця операція проводиться після неї, відсоток підвищується вже до 25. Для самців не існує подібної статистики, проте краще кастрацію проводити також з 6 до 9 місяців, у період статевого дозрівання.
Обов'язкові діагностичні дослідження перед кастрацією
Оптимальний час проведення кастрації у сук – з 6 до 9 місяців, зазвичай до першої тічки. Якщо операцію проведено своєчасно, ризик виникнення пухлинних процесів молочних залоз дорівнює 0,05%. Якщо ця операція проводиться після неї, відсоток підвищується вже до 25. Для самців не існує подібної статистики, проте краще кастрацію проводити також з 6 до 9 місяців, у період статевого дозрівання.
Будь-яке, навіть малоінвазивне оперативне втручання – це ризик. Обов’язкові передопераційні дослідження, що проводяться у ветеринарному госпіталі, дозволяють значно знизити операційні ризики та скласти план хірургічного втручання з урахуванням виявлених особливостей організму пацієнта. Не можна говорити про те, що тварина здорова тільки на підставі клінічного огляду, особливо якщо операція проводиться вже у зрілому віці. Стандартний клінічний огляд не дозволяє оцінити функціональний стан внутрішніх органів, визначити наявність латентних інфекцій тощо. Тому ретельне діагностичне обстеження необхідно проводити в обов’язковому порядку.
Що ж включає передопераційна діагностика?
- Загальний та біохімічний аналізи крові. Це дослідження проводиться для того, щоб з’ясувати загальний стан організму і внутрішніх органів, наявність або відсутність процесів, пов’язаних з інфекційними захворюваннями, обміном речовин та ін. основною метою яких є з’ясування першопричини змін та проведення відповідного лікування. Після нормалізації стану тварини проводиться кастрація.
- Дослідження системи згортання крові – коагулограма. Даний аналіз дозволяє визначити порушення з боку системи згортання крові, наслідком яких може стати розвиток важких ускладнень, до них відноситься і найбільш небезпечний ДВС-синдром (дисиміноване внутрішньосудинне згортання). При виникненні цієї патології спостерігається неспинна кровотеча зі шкіри, слизових, шлунка, кишківника та інших внутрішніх органів. При цьому конкретне джерело кровотечі відсутнє – відбувається пропотівання крові через стінки судин. У разі виникнення цієї проблеми на операційному столі врятувати тварину дуже складно, тим більше що методами лікування ДВС-синдрому володіють далеко не всі ветеринарні лікарі.
- УЗД черевної порожнини проводиться для виявлення можливих проблем із внутрішніми органами (наприклад, пухлина селезінки), а також з’ясування стану репродуктивних органів, які передбачається видаляти в процесі операції (можлива вагітність, запалення, пухлини тощо). На ранньому етапі розвитку ці патології можуть мати клінічних проявів і зовні тварина здається здоровим. Під час кастрації не завжди є можливість проведення ревізії органів черевної порожнини, тому що невеликий розріз, який передбачає процедура, не дає змоги детально оглянути порожнину. В результаті можна пропустити тяжку патологію, яку згодом все одно доведеться лікувати. Проведення УЗД дозволяє скласти план оперативного втручання з урахуванням виявлених патологічних процесів, які можна усунути під час операції.
- Дослідження крові на наявність дирофіляріозу також обов’язкове перед кастрацією тварини. Якщо за результатами аналізу було виявлено личинки дирофілярій у крові, проведення оперативного втручання відкладається до одужання тварини. Це пов’язано з тим, що під час наркозу змінюється гемодинаміка (знижується тиск, змінюється серцева діяльність) та паразити, що знаходяться в кровоносному руслі, порожнинах серця, можуть призвести до емболій судин та серця, що може спричинити загибель тварини на операційному столі або в ранньому післяопераційний період. Крім того, ці гельмінти виділяють продукти своєї життєдіяльності, які потрапляють у кров та викликають інтоксикацію та алергізацію, що призводить до різних порушень у роботі внутрішніх органів.
- Кардіологічне обстеження є обов’язковим для тварин, які мають клінічні симптоми захворювання серця: кашель, задишка, підвищена стомлюваність, а також для порід, схильних до серцевих патологій. Залежно від стану пацієнта та обсягу оперативного втручання проводяться такі дослідження серцево-судинної системи: електрокардіограма, рентген грудної клітки в трьох проекціях, який дозволяє оцінити розміри серця, та ехокардіографія (УЗД серця).
Кожен варіант обстеження дає лікарям певну інформацію, яка підсумовується і обов’язково враховується при складанні плану оперативного втручання. Організм – складна система, котрій і операційні рани, і анестезія – велике потрясіння. Таке детальне вивчення органів і систем, що проводиться перед втручанням, суттєво знижує ризик виникнення ускладнень під час операції та в ний післяопераційний період.
Методи кастрації собак та кішок
Провести оперативне втручання щодо кастрації можна двома методами: використовуючи стандартну порожнинну хірургію або ендоскопічну. Оскільки ендоскопічна методика є менш травматичною, у нашому госпіталі найчастіше використовується саме вона.
Стандартна кастрація собак та котів
Під час відкритої операції хірург для отримання доступу до органів статевої системи виконує розріз передньої черевної стінки, через який витягується матка і яєчники. Травма, яка наноситься під час проведення втручання, є досить великою і потребує тривалого часу для загоєння. Щоб уникнути нагноєння або розходження швів, власники повинні здійснювати ретельний догляд післяопераційної рани, що забирає чимало часу. Реабілітаційний період після проведення кастрації стандартним методом становить близько трьох місяців.
Ендоскопічна кастрація собак та котів
Під час проведення кастрації ендоскопічним методом, хірург виконує два проколи у передній черевній стінці, через які витягуються матка та яєчники. Мала травматичність процедури суттєво скорочує терміни реабілітації, а завдяки точковому доступу та відсутності прямого контакту з внутрішніми органами пацієнта немає ймовірності інфікування. Ще однією незаперечною перевагою проведення кастрації ендоскопічним методом є те, що після операції на тілі тварини не залишається рубців та шрамів.
Ви повинні знати, що кастрацію не завжди можна провести ендоскопічно. Якщо під час передопераційного обстеження лікарями виявлено супутні патології органів черевної порожнини, які не можна усунути ендоскопічно (наприклад, пухлина селезінки), проводиться порожнинна операція. Але багато супутніх патологій також можна усунути за допомогою малоінвазивної методики (наприклад, камені в сечовому міхурі).
Післяопераційний період
Після проведення втручання тварина чекає на післяопераційний період, який можна розділити на три етапи:
- ранній післяопераційний період, який триває від 5 годин (у разі ендоскопічного втручання) до 3 днів (у випадку стандартної операції). Під час раннього післяопераційного періоду тварина повинна перебувати в умовах стаціонару, під наглядом лікаря, який вчасно помітить відхилення в стані тварини, і, якщо такі відбудуться, вживе необхідних заходів для стабілізації стану пацієнта;
- пізній післяопераційний період, який триває близько тижня, тварина проводить у домашніх умовах. У цей час необхідно стежити за тим, щоб вихованець не переносив високих навантажень і у разі, якщо кастрація була проведена звичайним методом, обробляти післяопераційні шви;
- періодом реабілітації називається час, протягом якого тварина має повністю оговтатися від перенесеного втручання. Особливих рекомендацій щодо цього періоду немає.
Детально про догляд за твариною у післяопераційний період вам зобов’язаний розповісти лікар, тому що в кожному окремому випадку можуть виникнути різні нюанси, пов’язані з перебігом та обсягом оперативного втручання. Загальні ж рекомендації, як говорилося вище, – відсутність навантажень і обробка післяопераційної рани відповідно до вказівок лікаря.
Як бачите, проведення кастрації позбавляє і вас, і вашу тварину від багатьох проблем, пов’язаних із захворюваннями органів статевої системи та поведінкою домашнього улюбленця. Однак, незважаючи на всі очевидні переваги проведення кастрації, рішення про оперативне втручання все одно залишається за вами.