Гідроцефалія у собак
Гідроцефалія у собак – це патологія головного мозку, що супроводжується підвищенням внутрішньочерепного тиску. Захворювання притаманно собакам карликових порід.
При гідроцефалії об’єм ліквору в шлуночках головного мозку збільшений і, оскільки обсяг головного мозку залишається незмінним, відбувається зменшення маси нервової тканини, що призводить до найважчих неврологічним порушенням. Гідроцефалія головного мозку у собак може бути як уродженою, так і набутою хворобою, проте випадки вродженого захворювання трапляються набагато частіше. Причинами, що викликають набуту гідроцефалію, є пухлини головного мозку, а також кісти та абсцеси.
Симптоми гідроцефалії у собак
Симптоми гідроцефалії у собак можуть виявлятися вже з півторамісячного віку. Вони можуть виникнути досить раптово, їх появу може спровокувати, наприклад, стрес (поява клінічних ознак гідроцефалії після стресу характерна для дорослих собак). Симптоматика гідроцефалії у собак поліморфна, може проявлятися такими невинними на перший погляд діями, як кружляння по колу, блукання по кімнаті без мети, звичкою нахиляти голову вбік або закидати її. Можлива й серйозніша симптоматика. До неї належать «епілептиформні» напади, порушення зору, порушення моторних функцій. Також для тварин з гідроцефалією характерне куполоподібне розширення черепа та незарощення «джерельця».
Діагностика гідроцефалії у собак
Діагностика гідроцефалії у собак передбачає використання клінічних, лабораторних, а також інструментальних методів досліджень. Насамперед це оцінка неврологічного статусу, ультразвукове дослідження головного мозку, під час якого можна візуалізувати розширені бічні шлуночки мозку, іноді – рентгенографія черепної коробки. Точніші методи – КТ або МРТ. Також проводиться дослідження ліквору.
Лікування гідроцефалії у собак
Лікування гідроцефалії собак може бути як консервативним, так і хірургічним. Вибір методики лікування залежить від причин виникнення захворювання та від ступеня його тяжкості.
Консервативне лікування гідроцефалії передбачає проведення дегідраторної терапії, застосування антибіотиків і діуретиків для зниження внутрішньочерепного тиску.
За відсутності позитивної динаміки проводиться вентрикулоабдомінальне шунтування. Основне завдання лікаря – відновити нормальний відтік ліквору. Для цього в шлуночки через трепанаційний отвір у черепі вводиться катетер з спеціальним клапаном, завдяки якому при підвищенні внутрішньочерепного тиску, ліквор відтікає в черевну порожнину і стан тварини стабілізується.
Пропоную до вашої уваги відеоролик, у якому показано клінічний випадок хірургічного лікування гідроцефалії (ролик призначений для лікарів)