Розрив передньої хрестоподібної зв'язки у собаки

Діна потрапила до нас через кульгавість задньої лапи. Кульгала собака близько 1,5 року, їй проводилось консервативне лікування, що допомогло лише на якийсь час. Опорну функцію лапи Діна втратила після активної гри з собакою – тоді власники зрозуміли, що час підійти до лікування з іншої сторони.

Ми познайомились з Діною днів за десять після втрати опорної функції. Під час огляду діагностували розрив передньої хрестоподібної зв’язки у собаки, запропонували операцію.

Розрив ПХЗ має декілька варіантів оперативного лікування і власники Діни зупинились на стабілізації колінного суглоба імплантом (штучною зв’язкою), що встановлюється замість власної розірваної зв’язки.

Після необхідної діагностики було проведено оперативне втручання. На жаль, за той період, що собака жила із травмованою, а потім і розірваною зв’язкою, суглоб зазнав неприємних змін – його поверхня була вкрита ерозіями та остеофітами, що їх необхідно було прибрати, аби собака не відчувала болю і могла максимально повно користуватися лапою.

Після необхідної чистки, штучну зв’язку було встановлено, Діна ще якийсь час перебувала у стаціонарі госпіталя, потім відправилась додому для подальшого відновлення. Діна завітала у гості за пів року – попри серйозні зміни у суглобі, собака вільно, впевнено і радісно користується всіма лапами.

Хочемо зазначити – звісно що, розрив ПХЗ – не єдина причина кульгавості у собак, їх чимало. Об’єднує всі причини одне – потрібно якомога швидше діагностувати та розв’язати проблему. Тому що зовні помітно лише кульгавість, а незворотні процеси, що у цей час відбуваються у суглобах – не видно. Але вони суттєво ускладнюють подальшу реабілітацію й у запущених випадках можуть призвести до неможливості повного відновлення тварини.